Глубина дождей меняет небо

Глубина дождей меняет небо,

Напевая в такт моей судьбе.

Не хватает родника и хлеба

В захудалой пленнице-избе.

Сонный переплет кромсает книгу,

Под ногами урожай листвы.

Я украдкой вновь стираю лигу,

Отворотом веера канвы.

Стонет обертонами шарманка,

Выпукло тираня грот души.

И алмаза тонкая огранка

Не волнует путника в тиши.

Глубина дождей надежду манит,

Омывая счастьем лоно грез.

Испытай молитвенную веру,

Кораблями окружив утес.

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Паруса мечту лелеют

Паруса мечту лелеют,
Эхом плавя волн прохладу.
И соленую усладу
Изумрудного венца.
Утешеньем небо греет,
С ветром странствуя свободным,
Обещая благородным
Бесконечные врата.

Время сыплется грозою
И с дождем в плену кружится.
Словно раненая птица
Смело падает в очаг.
Но мы будем наслаждаться
Расцветающими снами,
Над высокими волнами
Где небесных нот овраг.

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Не згадуй час де ми були розлучні

Не згадуй час де ми були розлучні,

Коли бентежив лютий снігом край,

Коли цвіли в душі мов квіти штучні

Образи на життя. Ти забувай

Тернистий обрій згублених емоцій,

Де сіяла гроза нестримний страх.

І оживало серце із пропорцій.

Лишився в глибині байдужий прах…

Не згадуй час де тріснуте обличчя

Мозаїкою линуло в тунель…

І принципів життевих протиріччя

Тягнули в різні сторони шинель…

Нехай зітреться все в душі куточках,

У них є місце для ласкавих нот.

Я жити буду в сонячних рядочках

Серед небесних квітів, плинних вод…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Ось і день заглянув у вікно…

Ось і день заглянув у вікно

Дощем та перлинами болі.

Ти солодке моє вино.

П`ю, торкаючись губ поволі…

Ось і тягнеться казка на двох

Лебединою піснею ніжно…

Серед тисячі інших думок

Я одна лиш твоя, білосніжна…

Не зникає мелодія мрій…

Ось її хроматична впливовість…

Доторкнувшись вустами до вій,

Ти напишеш любові повість…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Я побачу тебе уві сні…

Я побачу тебе уві сні…

Приголублю нестримно-гаряче…

Я – розгубленність грацій вночі…

Посміхаюсь тобі… і плачу…

Я розчулю блакиття вінок

І дощами проллєшся на осінь…

У яскравому сяйві зірок

Ми сплітаємось долями досі…

Я побачу тебе уві сні,

Де росиста шовковість колосся.

Наодинці… разом… в глибині…

Ти шепочеш: «Люблю…» у волосся…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Омріяне сяйво твоїх плинних думок

Омріяне сяйво твоїх плинних думок

Застила полотном мої стиглі вуста.

Неймовірним потягом лине роса,

Яскравими нотами в танці квіток.

Нереальні фантазії, жага сердець

Дискутують в мелодіях. Ніжним ковтком

Я зіллюся з тобою смугастим вінком,

Обійму мерехтливо осередок фортець…

Черемшиновий рай… Терпну чуйністю слів…

В поцілунках шепочу тобі: «Не згасай…»

Почуття невгамовні, вони через край…

Я хмаринка твоя в необачності снів…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

я не умею лгать

я не умею лгать, я не желаю слушать
всю наготу убогого жреца.
меня слова вранья как пытка душат,
терзают болью мерзкого свинца…
я не умею вторить наглым спорам
о нужности и крайности конца.
когда молитвы сводятся к укорам,
и коршун убивает мудреца
когда в лагуну мрака луч спасения
ворвется как неистовый колчан,
я расскажу, что доблестный тиран
мне руки целовал во умиление…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Шепотіла я туманам про печалі…

Шепотіла я туманам про печалі.

Повінь відпливала вдалині.

Від твоїх натомлених реалій,

Відірвавшись від пухнастої землі.

Листопадом мірила відлуння.

Меморі тягнула в небуття.

Відшукала зоряне натхнення

Під покровом ночі каяття…

Дарувала ласку на долонях

Над високим маревом планет,

Де в сузїр`ях лебединих стонів

Ми знайшли свій сонячний сонет…

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Перегорни сторінку небуття

Перегорни сторінку небуття,

Що заважає литися коханню.

Твоїми істинами повниться життя,

І ця розлука – то лиш мить остання

Тривожної жагучої струни,

Лелечого натішеного серця,

Печалей і нестерпної вини,

Моїх очей всі зливи та озерця.

Перегорни сторінку каяття

І відзеркалься в зоряному гроті.

Побачиш наших обріїв злиття

Та єдність душ в нестримному польоті

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »

Летить натхнення сонячним промінням

Летить натхнення сонячним промінням.

Лоскоче небокрай. Бринить струна.

Я проросла в тебе своїм корінням,

Медовим обрієм наповнені вуста.

Схиляється прозорість між мостами,

І відзеркалюється простір у очах.

Над нашими сонетними лугами

Малює серце піднебесний птах.

Журливою плеядою кохання

Стікає хмара з пелюсткового крила.

У снах квіткових крутиться востаннє

Розлуки одинокая стріла.

Январь 31st, 2012 by alicia | No Comments »